Як любо, друзі, з вами

Як любо, друзі, з вами

 

Як любо, друзі, з вами,

Аж серце в грудях тьохче!

Пишу для вас ночами,

Хто прочитать захоче…

 

Так трепітно від серця

До серця досягати,

І як чиєсь озветься –

Так хочеться обняти!…

 

Я бачу, що читали,

А значить – не байдужі,

І хоч комент не дали –

Хай добре й вам послужить.

 

Прийшов світанок в тиші,

А я ще не лягала,

Рука ще вам щось пише,

Мені ж, здається, мало….

 

Поставити вже крапку

Рука б давно хотіла,

Та я пишу у папку –

Відверте, наболіле,

 

Думки пливуть поволі,

Повільні, напівсонні…

І що їм до мозолі

На кисті… на долоні…

 

Життя важке нерідко –

Жалітись й вам не треба:

Душа, неначе квітка,

 Хай дивиться у небо!…