А я — по Біблії звіряю

Господні вимоги я знаю:
Крізь плоті грішної протест
Себе щоразу відкидаю,
А плоть з гріхом — мерщій на хрест!

Господь тримає міцно руку
І сил на все дає мені:
Через душевну біль та муку
Вмертвляю похоті земні!

У сяйві Нового Завіту,
І в істин Божих чистоті —
Все меркнуть й меркнуть блага світу
Дочасні, тлінні та пусті…

Для мене Біблія не ідол,
Не талісман в моїх руках —
За Словом Божим йду я слідом,
Бо це у вічність вузький шлях.
©Віра Шрьодер(Шепель)

P.S.

А я і Біблії звіряла,
І до уваги брала ті,
Котрі розбіжностей не мали
І були в Божій повноті:
Крім настанов, як жити свято,
Бог керував буквально всім —
Сказав Святе Письмо придбати
Де повнота: сімдесят сім!

Тоді ж я і запитала у більш компетентної людини, ніж я,  чи є Біблія, де 77 книг? І отримала відповідь, що є Біблія канонічна і неканонічна. В канонічній — 66 книг. А в неканонічній — 77.

Отож, в мене є Біблія де 66 книг, і де 77 книг. Читала та звіряла різні переклади, в тому числі і українські. Зупинилася на тих, що були відповідні, найбільш схожі, хоч і зроблені різними людьми: на синодальному перекладі, та, дуже вподобаному мені, перекладі Геце.  А також, — Біблія Лопухіна (оці 77 книг), єврейський Новий Заповіт та грецький оригінал Нового Заповіту з підрядковим перекладом. Їх читаю-перечитую-звіряю, запитуючи Господа і уточнюючи з Ним, що та як вірно розуміти, і Він — відкриває.

До цих моїх Біблій зараз доклалася німецька Біблія мого чоловіка, яку теж відкриваємо, доповнюючи розуміння певних місць, що цього потребують.

Але серйозних розбіжностей в суті сказаного там — не знаходили: Бог стоїть за Своїм Словом, та зберігає і для нас істину Євангелії.